Я ніколи не дізнаюсь,що тебе кохаю.
Давно почуття маю в серці і ховаю,
Щоб ніхто не бачив й краплину щастя мого.
Розум твердить покинь,а думки про нього!-
" Ти його не знаєш". Кохання-річ не вічна.
Усьому одна мить чудова винна.
Тебе кохаю і боюсь дізнатись тобі.
Ти затулив мені сонце і місяць на небі.
Ти став моїм повітрям,хоч цього не знаєш.
Які думки,мрії, сподівання в голові маєш?-
Я не знаю. Боюсь тебе як вогню боюсь,
У Бога милості прошу,і ночами все молюсь!
Пробач мене,зверни увагу,погляд подаруй! Ніжно-ніжно обійми,в душу зазирни і поцілуй,
Щоб зник страx,і тобі зізналась у коханні,
Яке мені ввижалось,наче у тумані.
Я ніколи не зізнаюсь,що тебе кохаю,
Буду поглядом у спину проводжати.Я тихо таю...
Стає кінцем затриманий початок,
А кохання до тебе залишило на серці відбиток.
Марнiю.Таю.Помираю.Оживаю.І так по колу.
I так по колу
© Copyright: Диана Удовицкая, 2012
Свидетельство о публикации №112052408299
Свидетельство о публикации №112052408299
Рецензии