В очах блищить холодне скло -
То лялька задивилась.
Щось дивне в погляді було -
Мабуть, мені наснилось.
Тоді чому цей погляд чарівний
Запав навіки в душу мою грішну?
Я надаю красу істоті потойбічній,
Адже кохаю посмішку цю вічну.
Кохаю ці вуста, кохаю шовк волосся,
Кохаю вічну порцелянову красу,
Терплю я болісне довічне безголосся,
Адже кохаю я лише її одну.
Лялька
© Copyright: Анна Серебрянцева, 2012
Свидетельство о публикации №112052408066
Свидетельство о публикации №112052408066
Рецензии