То ти не вдома

Життя одне - давно відомо,
Коли в гостях - то ти не вдома.
Живи, як серце кличе жити,
Лиш слід повинен залишити.

Але той слід, щоб не жаліти,
Щоб рідні люди, внуки, діти.
Коли прийдуть почтить могилу,
Згадали гарную людину.

Згадали як робити слід,
Щоб залишити гарний слід.
А ти, вже будучи "удома",
зрадієш праці, мине втома...

Пірнеш у гавані нірвани,
Залишиш нам живії рани.
Все зверху будеш споглядати,
Чи зможемо як ти страждати?

Ми пам’ятаєм сумні дати,
Є з кого приклад нам всім взяти...
І славу предків не забути,
дай Бог зумієм - разом бути!


Рецензии
Рада знакомсву с Вами и Вашим творчеством, Дмитрий. Прекрасные мудрые размышления о жизни, о себе и о судьбе. Желаю Вам счастья.

Людмила Петровна Денисова   29.05.2014 14:19     Заявить о нарушении
Будем знакомы ) Спасибо.

Дмитрий -1   29.05.2014 15:34   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.