Вже 20 літ немає брата
На небесах його душа
Була родина, була хата
Черешня рано відцвіла.
Колись родиною пишався
В дитинстві, юності радів
Тут вперше він і закохався
Коли любов свою зустрів.
На річку бігали купатись
Він мене плавати навчав
Доводилось і рятуватись
Мій брат уміло рятував.
У нього був талант від Бога
Він професійно малював
Тернистою була дорога
А він уперто крокував.
В Сибір поїхав працювати,
Характер щоби там зміцнить
Переживала за ним мати
Його чекала кожну мить.
Повиростали твої внуки
Про діда згадку бережуть
Сумуємо без тебе роки
Про тебе спогади живуть.
Спогади живуть...
© Copyright: Борис Мохонько, 2012
Свидетельство о публикации №112052402903
Свидетельство о публикации №112052402903
Рецензии