Украинское, просто

Оздоблене мереживом тонким
Прозорих хмар, що тануть, наче тіні
І променем прошите золотим
Величне небо, незрівняно-синє!

І шепіт хвиль колише почуття,
І я тебе торкаюсь, як востаннє...
Я знаю, в нас немає майбуття,
Але хіба потрібен час коханню?


Рецензии