хвилями останнiй слiд

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Розмиє хвилями останній слід
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~



Ані здригнеться раптом світ,
Ані свіча зорі не згасне,
Не перервуть нестримний літ
Вітри; в жалобі передчасній

Бездонний Небо-Часо-звід
Не голоситиме грозою…
Мій на піску останній слід
Розмиє хвилями…Росою

Світанок вмиється… "Привіт!" –
Мені,  лелітці вогнекрилій,
Вже неземній, ефірнотілій
Промовить Вічно-Світло-Світ…



23.05.2012


Рецензии
Дуже поетично та прозоро написано - як тонесеньким пензлем, аквареллю - шлях однієї людини, яка зробить свій крок у Вічність, нічого не змінить, але ця душа, яка дійсно любила Цей Світ, знайде свою Любов с Того Боку...
Мариночка, нехай Бог допомагає та охороняє тебе на твоїй дорозі до Нього.

с повагою та теплом
Світлана
(пропоную на ТИ)

Zharптёнок   20.08.2012 10:09     Заявить о нарушении
Погоджуюсь цілком. Любов невмируща. І дрібнесенькі її краплинки повнять світ і творять найкраще, що є в ньому. Бог є Любов. Любов - є Бог.
З побажаннями Любові та світла Світлані від мене.
Натхнення та окриленості!

Марина Степанская   20.08.2012 10:19   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.