Кв тка
Вона була мов та зимова квітка
Лід серця її посмів я розтопить
Тепер на серці стоїть у неї мітка
Вона мене не зможе розлюбить.
В пору суму розлуки та зітхання
Що сльози аж стигнуть на очах
Заспокоїть її тепло кохання
Й ті рядки що тремтять в її руках…
Свидетельство о публикации №112052209242