Диявол

На дачі так перевтомився,
що аж усе тепер болить…
Мабуть, тому мені приснився
диявол, що вночі не спить.
Він так улесливо дивився
і просто в очі зазирав.
Та я давно з тим зором звикся,
бо він дитинство в мене вкрав.
Усе живе тоді ховалось,
щоб не потрапити в той зір,
і людям в ті роки здавалось,
за ними стежить хижий звір…
І от з тим зором я зустрівся,
хоч не насправді, уві сні.
Диявол начебто стидився,
що натворив у дні страшні.
Він виправдовувався зором
за те, що сіяв чорний страх,
людей морив голодомором
і нищив їх у таборах.
У піддавки я з ним не грався,
слова і зір – пусте рядно,
і зазирнути намагався
йому у душу, аж на дно.
Та з’ясувалося невдовзі –
душі в диявола нема,
хоч би в якій не був він тозі,
взамін душі у нього тьма.


Рецензии
Юрий, хоть не всё до конца понял, честно, но прочитал на одном дыхании. Понравились стихи, как и другие ваши тоже. Интересно пишите, самобытно.
С уважением,
Иван.

Иван Ляксевский   15.06.2013 14:03     Заявить о нарушении
Большое спасибо (хоть и с запозданием) за добрый отзыв.
Удач!
Юрий Ош

Юрий Ош   08.02.2014 23:51   Заявить о нарушении