Одна площина

Думки юнака-гітариста-романтика

Ми в одній площині,
Але ми мимобіжні.
Ти витаєш у сні,
Все нагадуєш ніжність.
Дух твій в кожному дні,
Його шлейф не лишає
Мене на самоті,
Але в прірву кидає.
Ми ідемо разом,
Та водночас окремо -
Кожен своїм шляхом
Відкрива собі небо.
Ти взяла у полон.
Після нього - лиш страта.
Це була непомітна
І солодка атака.
Знову цей п'янкий сон
Мене кинув за грати.
Я не вирвусь один
Із обмежень кохання,
А не вистачить сил
На мовчазне прощання.
Стала міць моїх крил
Важконосним стражданням.
Тож іду по землі,
Сріблом куль твоїх збитий
І прикутий крильми
До зів'ялого цвіту
Почуттів, що у сні
Ще несуть в собі ніжність.
Ми в одній площині,
Але ми мимобіжні.


Рецензии
Ми в одній площині,
Але ми мимобіжні.

ці два рядка....
зачаровують... справді...
влучніш не скажеш...
творчих Вам успіхів!
з теплом,

Даша Заярная   22.05.2012 13:17     Заявить о нарушении
Дякую, приємно чути,

Маруся Королёва   29.05.2012 00:20   Заявить о нарушении