Ну, ось і все…
Я відпускаю твою руку.
Ти далі підеш сам. А я залишусь тут.
В житті завжди буває так:
Хтось відлітає, а хтось чекати буде
І бажати: - В добру путь!
А пам’ ятаєш, як все починалось?
Залитий сонцем двір старої школи,
Твої цікаві оченята і , здавалось,
Дитинство не закінчиться ніколи…
Як швидко пролетіли десять років
Летять роки, немов птахи у вирій
І у життя ти робиш перші кроки
І відтепер у тебе зовсім інші мріі
Що побажати? Хай тебе минають
Жорстокі люди, прикрощі, байдужість,
Нехай навколо щирий сміх лунає,
І завжди поряд вірні друзі будуть
Я знаю, що здійсняться твої мрії,
Здолаєш гідно ти життя науку,
Все буде так, бо я у тебе вірю,
Ну, от і все… Я відпускаю твою руку.
Останнiй дзвоник
© Copyright: Наталия Вербицкая, 2012
Свидетельство о публикации №112052100320
Свидетельство о публикации №112052100320
Рецензии
Відлітають птахи,вирушають діти
Манить їх за обрій у своє життя,
Стали вже дорослі,гарні як ті квіти,
Матінки сумують,молячи Христа:
"Боже дай їм щастя,захищай повсюди,
Шлях хай буде вільний,ноша щоб легка,
Хай добро шанують,помагають людям,
Дай завжди напитись с чистого струмка...
Вітер щоб попутній,не зламав вітрила,
Сонце хай зігріє,тільки не пече,
В тязі до гармоній,ти надай їм крила,
В час поневіряння дружнє дай плече"...
За дітей просити вік готові мами
І благати щастя,тільки не біди,
Знов луна молитва темними ночами,
Ти за це їх Боже тільки не суди.
Владимир Прохода 21.05.2012 09:40 • Заявить о нарушении
Манить їх за обрій у своє життя,
Стали вже дорослі,гарні як ті квіти,
Матінки сумують,молячи Христа:
"Боже дай їм щастя,захищай повсюди,
Шлях хай буде вільний,ноша щоб легка,
Хай добро шанують,помагають людям,
Дай завжди напитись с чистого струмка...
Вітер щоб попутній,не зламав вітрила,
Сонце хай зігріє,тільки не пече,
В тязі до гармоній,ти надай їм крила,
В час поневіряння дружнє дай плече"...
За дітей просити вік готові мами
І благати щастя,тільки не біди,
Знов луна молитва темними ночами,
Ти за це їх Боже тільки не суди.
Владимир Прохода 21.05.2012 09:40 • Заявить о нарушении