Владимир Великодный Думы

 Думи... Зграя воронiв на плечi
Владимир Великодный
Думи... Зграя воронів на плечі.
Не злічити їх і не спинить.
І бажання десь мої далече –
Невблаганна горісная мить.

І в пізнанні звірені дороги
Не пускають душу в даль свою.
І колись подолані пороги
Знов тримають доленьку мою.

І вуста палають не від меду,-
Вуст твоїх невипитий нектар
Так далеко... І бажання злету
Давить серце,- нелегкий тягар.

На долонях слід лишили роси...
І звенить відлуння чудних днів.
А дощів потік – дівочі коси,
Нищить ніжну паутину снів...

     http://www.stihi.ru/2012/05/19/5074

МОИ ДУМЫ

Мои думы что стая ворон -
Не исчислить их и не столкнуть.
Все желания в прошлом давно -
Неизбежный и горестный путь.

Грузом память знакомых дорог,
Не даёт вольной птицей парить.
И хотел бы шагнуть за порог,
Только дверь не по силам открыть.

И уста не от мёда горят -
Губ твоих недопитый нектар
Так далёк. А познания яд
Сердце студит и тушит пожар.

На ладони упала роса -
И опять я в плену чудных дней.
Вновь мерещится девы коса
За завесой прошедших дождей.