Букет

Ніжний та лагідний твій дотик...
____ поглядом - до мого тіла,
____ пальцями - до моєї душі,
____ губами - до мого єства...

Кожної зустрічі розчиняюся в есенції щастя,
стаю часткою чогось більшого, ніж я - нас;
а потім - ледве віддираю себе від тебе.

Іду пружним кроком, не обертаючись, бо знаю:
якщо озирнуся - знов прилину, а потім  знов віддирати...

Зачиняю двері, повертаю замок 2 рази - "клац, клац" б'є у самісінькі груди.

Намагаюся скоріше залізти під ковдру,
щоб зберегти хоч часточку твого тепла
та ніжитись у відлуннях твоєї близькості .

Після кожної дози щастя
метелики тріпотять тендітними кольоровими крильцями в моєму животі,
а мурахи носяться від маківки до найвіддаленіших куточків мого тіла.

Мені кортить всього.
Не від тебе,
а з тобою.
Кортить від тепер і до горизонтальної вісімки,
що висить бантиком на букеті наших мрій.
Такого букету ще ніхто не дарував.
Він вартий усіх квітів світу.


ПЕРЕВОД НА РУССКИЙ (не считаю его произведением,
это просто для друзей)

Нежное и ласковое твое прикосновение...
___ взглядом - к моему телу,
___ пальцами - к моей душе,
___ губами - к моему естеству.

При каждой встрече растворяюсь в эссенции счастья,
становлюсь частью чего-то большего, чем я, - нас;
а потом - с трудом отдираю себя от тебя.

Иду пружинистым шагом, не оборачиваясь, ведь знаю:
если оглянусь - снова прильну, а потом снова отдирать...

Закрываю двери, поворачиваю замок - "клац, клац" бьет в самое сердце.

Пытаюсь поскорее залезть под одеяло,
чтобы сохранить хоть частичку твоего тепла
и нежиться в отголосках твоей близости.

После каждой дозы счастья
бабочки трепещут хрупкими пестрыми крылышками в моем животе,
а мурашки носятся от макушки до самых отдаленных уголков моего тела.

Мне хочется всего.
Не от тебя,
а с тобой.
Хочется с этого момента и до горизонтальной восьмерки,
что висит бантиком на букете наших мечтаний.
Такого букета еще никто не дарил.
Он стоит всех цветов  свете.