Роси плачуть у світанні!
І туман повив луги.
Зачепився коник рання!
Нахилився до води!
Каченя спросонку дике
Шугонуло в осоку!
Налякав його промінчик
Скочив з неба на вербу!
Посміхнувся сів на крила
Каченя -«Кря-кря-кря-кря!
Голосило! Голосило!
Доки мама не знайшла.
Пригорнула! Приласкала!
Заспокоїла дитя!
А про сонце розказала
Що воно несе життя!
Бородою місяць трусить. Сплять дерева у шапчинах.
Човником пливе. Білочка в дуплі.
Вся малеча спати мусить. Спи і ти мій любий хлопчик /синку/
Нічка сон пряде. Носиком сопи.
Вранці сонечко розбудить.
Пробіжить крізь скло.
Лоскотати очі буде.
Несучи тепло. 17.11.04р
***
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112052006365
Свидетельство о публикации №112052006365
Рецензии