Мальвами в сторонi чужiй...
Шукаємо долі маків цвіт
Течуть роки мов дощ осінній.
У бездну швидкоплинних літ.
Вмивається село росою
Кохається у вербах Буг.
І омивається водою
Заплетений у трави луг.
Хатина біла – сорочина.
Рум’янком стежка поросла
Тут мати виглядала сина
Тут в небо на зорі пішла.
Летить згори її молитва
Кружляє наче журавель
Стинає плачем стара хвіртка
Чекає хата на дітей.
Калина заглядає з плоту
І літо котиться з доріг
Суєтні - маячня, турботи.
Одвічні - батько, мати, рід.
Свидетельство о публикации №112052006275