Закоханi самовбивцi

Він вбиває себе, а я - співучасниця цього вбивства
Подихом, дотиком, зім’ятою постіллю сонним ранком
Я вбиваю, коли готую йому сніданки, коли випромінюю щирість, світло, кохання
Це чуже йому, це його ранить.

Себе, вільного, темного, вічного,
Він спускає на землю і садовить у золоту клітку.
Мучиться, стогне кричить у відчаї і ще дужче стискає себе у клітці
Бо він хоче бути зі мною, бути… будь-якою ціною.

Я кохаю його і не вмію інакше
Я залишила небо, свій дім і силу
заради примарного щастя…
Кохання, якого не може бути… 

Він темний, я світла, ми закохані самовбивці
Закохані самовбивці…
Закохані…
Самовбивці…


Рецензии