Моя зіронька, кохана,
Сама благоліпна мить,
Мила квітонька жадана,
Ніжна, мов небес блакить.
Вірна моя, люба моя,
Доля, щастя, час мети,
Сонячна усмішка твоя,
Знай, досягла висоти.
Нас об’єднує дорога,
Щедрий вечір в ній святий,
Та ріднесенька від Бога,
Погляд ніжний, золотий.
Як снігуронька січнева,
Подарунок на життя,
Незабутня королева,
Сестра мого майбуття.
Нам тринадцять див навколо,
Як комети мерехтять,
Заметіль…Казкове коло,
Що утіху нам являть.
Автор Геннадій Сівак.
13 січня 2006 року.
Моя зiронька, кохана...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2012
Свидетельство о публикации №112052001721
Свидетельство о публикации №112052001721
Рецензии
с удовольствием прочла Ваши стихи, вспомнила, как мама в детстве читала мне Т.Шевченко. какой певучий и красивый язык!
Лариса Адианова 21.05.2012 21:53 • Заявить о нарушении
Лариса Адианова 21.05.2012 21:53 • Заявить о нарушении
Лариса!
Спасиб Вам огромное!
С теплом, Геннадий.
Геннадий Сивак 21.05.2012 23:33 Заявить о нарушении
Спасиб Вам огромное!
С теплом, Геннадий.
Геннадий Сивак 21.05.2012 23:33 Заявить о нарушении