я дитина з розбурханою душею

я дитина із розбурханою душею...
я дитина і прагну в тобі притулку...
світ - безодня, а я літаю над нею...
поможи, дай мені свою руку.

не тікай, мені дуже страшно,
я тремчу і колотить серце -
все навколо чуже й недоречне,
і вороже, і дике, і гречне...

я лякаюся власних бажань,
вони дивні і незнайомі,
як метелик лечу до людських страждань,
а вони - обпікають болем.

ти потрібен мені, пригорни, захисти,
я чекаю твого розуміння!
вже розбилася в кров я об скелю твою,
а тебе манить лиш моє тіло...


Рецензии