я дитина з розбурханою душею
я дитина і прагну в тобі притулку...
світ - безодня, а я літаю над нею...
поможи, дай мені свою руку.
не тікай, мені дуже страшно,
я тремчу і колотить серце -
все навколо чуже й недоречне,
і вороже, і дике, і гречне...
я лякаюся власних бажань,
вони дивні і незнайомі,
як метелик лечу до людських страждань,
а вони - обпікають болем.
ти потрібен мені, пригорни, захисти,
я чекаю твого розуміння!
вже розбилася в кров я об скелю твою,
а тебе манить лиш моє тіло...
Свидетельство о публикации №112051900517