Це, як вiддавати кращого друга
"На, я не можу його тримати".
І тоді, страшенна напруга
Нависає у нашій кімнаті.
Це, наче відривати від серця,
Як то кажуть, із кров'ю, до болю.
Наче висока, неприступна фортеця,
Наша спільна в майбутньому доля.
Наче серце на сотні уламків,
Наче світ увесь на друзки.
Так плачуть над згарищем замків.
Так бува, коли не вірять в казки.
Наче час летить у безодню,
Наче всі сплутались дні.
Я тебе відпускаю сьогодні,
Та від того не легше мені.
Свидетельство о публикации №112051904166