Зоряна подорож...
Зайду в купе, біля віконця сяду...
Зробить чи не зробить у невідоме крок,
Щоб погулять стежками диво – саду?
В саду тім ясно сяяли зірки,
Чарівні ті небесні диво – квіти,
Зібрала я з зірок собі букет,
Й продовжувала небом я ходити...
Вечірнє небо, я з землі дивилась
На тебе у зірках, на місяць ясний.
І з ночі в ніч то мріялось, то снилось:
Ішла серед зірок, тоді спинилась...
Чекала поїзд – зірка нагодилась,
Та зірка, що на землю впасти мала,
Було це справді, а чи лиш наснилось?..
З квитком в задумі я так і стояла...
Свидетельство о публикации №112051808059
Який гарний, змістовний вірш!!!
Бережи Вас Господь!
Прочитайте, при змозі - http://stihi.ru/2008/10/25/815
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 31.05.2012 09:00 Заявить о нарушении
Инна Шумовецкая 16.06.2013 14:20 Заявить о нарушении