Уночі була злива.
То небо кохалося із землею – навіжено, пажерливо, довго,
ніби востаннє в житті.
Дві стихії стриножені, що сплелися тілами дужими,
два вужі, що прагнуть розірвати обмежувальні оболонки тіл
і навіки з'єднатися, злитися, перетекти, не бути…
....Гортаннне гудіння грому,
що наранок виривалося із розпаленої чоловічої плоті,
первісний крик породіллі,
що стихав під шелестіння його останніх крапель...
...а за мить
між розведених ніг – крейдяних гір за пасовиськом –
Сонце вигулькнуло –
Золотокосий, як сон, королевич...
- Аґу-у-у….
нiчна злива
© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №112051807526
Свидетельство о публикации №112051807526
Рецензии
Ганю, який вірш! Нема слів... И переклався одним ковтком...
Спасибі тобі, Ганю,я зараз маю велике горе, навікі пішла від мене кохана дружина, з якою я прожив п,ядесять сім років, переклади твоіх творів, допомагають мені якось триматися...
Глеб Ходорковский 16.10.2012 00:48 • Заявить о нарушении
Спасибі тобі, Ганю,я зараз маю велике горе, навікі пішла від мене кохана дружина, з якою я прожив п,ядесять сім років, переклади твоіх творів, допомагають мені якось триматися...
Глеб Ходорковский 16.10.2012 00:48 • Заявить о нарушении
Дякую Вам дуже, дорогий пане Глібе!
Прийміть мої співчуття... Я помолюся за Вашу дружину... Вічная пам"ять...
Ганна Осадко 16.10.2012 17:11 Заявить о нарушении
Прийміть мої співчуття... Я помолюся за Вашу дружину... Вічная пам"ять...
Ганна Осадко 16.10.2012 17:11 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.