Камiнь
застряг поміж пальцями моїх років
натираючи кров’яні мозолі пам’яті
заважаючи бігти до цілі
легко вільно
без думок про дискомфорт
залишивши все минуле
без болю роздумувати
про вищі речі
ти камінь наріжний
що не відпускаєш мене літати
силою свого тяжіння
розтрощивши мої мрії
вимушуєш твердо стояти
в реальному земному світі
і йду я кульгаво
зосереджено мислячи
про буденні справи
Свидетельство о публикации №112051806851
Сподобалося дуже-дуже :)
тільки якось би, може, додати тут щось про взуття? А то я спочатку в перших рядках подумала про пальці на руках :(
ти як камінчик,
якого не витрусити із черевичків,
бо ти застряг....
Василина Иванина 19.05.2012 21:28 Заявить о нарушении
Августина Остров 19.05.2012 21:49 Заявить о нарушении
Але все-таки подумайте,
бо я вже експеримент провела: прочитала ще двом особам - ми пересічні читачі)))
і вони сприйняли так же, як і я :(
Василина Иванина 19.05.2012 22:39 Заявить о нарушении