Ця осінь почалася пеклом,
Невпинний шурхіт давніх душ,
День відвойовував запекло,
Втрачені хмари темних руж.
Моє освідчення в коханні,
Розсипле попіл нам у снах,
Ми не шукали і зізнання,
Останнє світло в променях.
Твій погляд і вогонь зізнання,
В мені мов пристрасть - навіки,
Шкода лиш час і сподівання,
Що вщент згоріли у ріки.
Примовкли спогади у жовтні,
Той лист від тебе – фатум зорь,
Події вже невідворотні,
Дзвони покличуть у собор.
Туман спокійно присипляє,
Примхливий місяць все мовчить,
І це прощання вже минає,
Зірвавши листя мимохіть.
28.10. 07 р.
Акварелi забуття
© Copyright: Лико Чармз, 2012
Свидетельство о публикации №112051709723
Свидетельство о публикации №112051709723
Рецензии