Яка глибока неба височінь!
Яка п’янлива осені тверезість!
Благослови, дзвонарю, ці берези,
Ці пізні квіти, сонце і дощі.
І цю любов, що прагне самоти,
І цю печаль, наближену до щастя,
І цю покуту, чисту як причастя,
І ці зникомі явлені світи…
Молився день, у травах стоячи,
Спинився час – пророче і врочисто.
Лише послухай: опадає листя.
Лише поглянь: симфонія звучить.
Осiннiй благовiст
© Copyright: Олег Завадский, 2012
Свидетельство о публикации №112051708252
Свидетельство о публикации №112051708252
Рецензии
Вражаюча поезія! Справжня. Зараз рідко зустрінеш таку, коли гарна форма заповнена гарним змістом. Дуже метафорично, високоякісно і просто гарно - аж до щему душі. Дякую. З повагою, Л.Ю.
Людмила Юферова 03.08.2012 23:28 • Заявить о нарушении
Людмила Юферова 03.08.2012 23:28 • Заявить о нарушении
Дякую, пані Людмило, за Ваші слова!
Приємно, коли твої вірші приносять задоволення.
З повагою, Олег.
Олег Завадский 06.08.2012 11:36 Заявить о нарушении
Приємно, коли твої вірші приносять задоволення.
З повагою, Олег.
Олег Завадский 06.08.2012 11:36 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.