Зусиль нема

Гірко плакати не спиняючись…
В море линути, з ним зливаючись…
Вже не сяяти і не квітнути…
І зусиль нема… в світ проникнути.

То не витоки крику запалу,
То не потяги і не заклики…

Тільки наклеп на душу чистую
Безповторний шлях- і тернистий він!


Рецензии