Я вийду з-під твоїх ребер індійською мудрістю.
Хочеться вірити.
Ти висипаєшся між моїх пальців піском вічности
в чорні діри.
Твою сансару підмінено пішло скупістю
на самоудосконалення.
Лишається переродитися зіллям і вирости
істиною.
Я вийду з-під твоїх ребер німим порятунком.
Хочеться вірити.
Ти витікаєш з моєї пам'яти темними водами
в свої параміти.
Твої слова лягають терпко-гірким трунком
на рани.
Лишається випустити тебе під небозводами
птахою.
Я вийду з-під твоїх ребер цього разу востаннє.
Хочеться вірити.
І стану міфічним символом у пророчих снах.
Розкодовуй.
На язику твоєму присмак Мари розстане -
там зросте зілля
і з рота ширококрилий птах
вилетить.
India
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2012
Свидетельство о публикации №112051610658
Свидетельство о публикации №112051610658
Рецензии