Спогади моi лiтньо-рожевi...
Мов з дитинства промайнула мить,
Знов на небі бачу акварелі
Й серце моє радісно тремтить.
Сонечко схиляється над вечір,
В небі наче хтось намалював
Величезні хмари, що, до речі,
Пропливають ніби пароплав.
Уявляю пильно та чутливо
Зустріч Сонця й Матінки Землі,
Так барвисто, лагідно, красиво
Обирає вечір кольори.
Вітер полетів відпочивати,
Місяць тихо до гори встає,
Солов"ї вже почали співати
Про кохання щире і палке.
І здається начебто завзято
Ти присутній серед Дивних Сил, -
Це тебе гостинно, мов на Свято,
Урочисто Простір запросив…
14.05.2012 р.
Свидетельство о публикации №112051505796
Геннадий Дик 03.01.2018 19:39 Заявить о нарушении
С теплом и признательностью, Евгения, Киев.
Евгения Зинченко 12.01.2018 17:50 Заявить о нарушении