Говорив мені батько:" Послухай,
Не втікай від жінок, їх люби!"
Та мене до дівок, хоч за вуха,
В двадцять п'ять,хоч візочком тягни!
Мріяв вченим, філософом стати
Все навчався - читав і писав,
Тож,бувало, не витягнеш з хати,
Отаке то терпіння я мав!
Роки хвилею, птахом майнули,
Не огледівся - вже й сорок п'ять!
Файну б дівку! Та старість спіткнула,
Із трудом вже тягнусь у кровать!
Стали очка погано вже видіть,
Та з науки, болить голова,
Вже в научному кріслі не всидіть,
Тож мені пригадались слова:
"Не ховайсь від дівчат, любий синку!
Ні! Життя не повернеш назад!
Розважайся, тринуй свою спинку,
Бо здоров'я - то золота клад!
Говорив менi батько
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112051503361
Свидетельство о публикации №112051503361
Рецензии
Здравствуйте Раиса,интересное стихотворение.
мне очень понравилось)
С уважением
Катюша
Катюша Кабанец 15.05.2012 15:35 • Заявить о нарушении
мне очень понравилось)
С уважением
Катюша
Катюша Кабанец 15.05.2012 15:35 • Заявить о нарушении
Катя, добрый день. Спасибо, рада, что понравилось. С теплом
Раиса Андрейчук 15.05.2012 13:04 Заявить о нарушении
Раиса Андрейчук 15.05.2012 13:04 Заявить о нарушении
