Я ненавиджу усіх тих,
Що вказують як жити.
Мені їх хочеться убити.
Я колись любила їх.
Але заважають жити мені!
Хай вони опиняться на дні!
Хай закриють рот,він як смола.
Перебороти їх аби я змогла!
Ненавиджу насамперед себе-
Зате,що дозволяю все по відношенню до себе.
Скаже хтось:" Вона нененависна людина;
Горбатого виправить тільки домовина!"
Ненавиджу,ненавиджу, родину:
Батька,матір,бабу,тітку,дядину.
Також ненавиджу більшість знайомих;
Тільки як побачу так і нудить від них-
Правельні,святі,немов янголи небесні!
Я знайду спокій у сні,-
Поки не розбудить хтось.
Нуль у житті в мене ось...
Забрали все:щастя,радість,посмішку,
Підсунули свиню в мішку.
Й кажуть,що так і треба.
А я линути хочу до неба.
Я ненавиджу всіх тих,
Що вказують як жити.
Намагаюся не звертати уваги на них,
Хай,проживу і так,не треба мене любити.
Ненaвиджу
© Copyright: Диана Удовицкая, 2012
Свидетельство о публикации №112051409322
Свидетельство о публикации №112051409322
Рецензии