Ти полонив моє серденько
Любові стиглої напій,
Затість води, піднес тихенько
І вітамін душі у ній.
Мене привабив так собою,
Що вже не в силах розлюбить!
Та не барився ти, з другою
Вабився вже саме в ту мить
Коли від суму я вмирала,
З страждання, болю і жалю.
Моє серденько відчувало...
Ти ж ствержував: " Тебе люблю!
Кохана, ти в мене єдина" -
Впевнено й твердо увіряв.
В смутку за днем минала днина,
На очах чахла...Ти ж втішав:
" Ти помиляєшся у всьому,
Не вір нікому, ти одна
Моя надія, а знайома -
Це просто подружка моя."
Не залишить й не бути разом,
Це боляче ще більш за смерть!
Да, дійсно, що любов - зараза,
Де є зневіра, то є смерч!
Любов - зараза
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112051407903
Свидетельство о публикации №112051407903
Рецензии
