кохання хвиля
Тихенько
Нечутно
Збираю в долоні
і ти у моєму полоні
Чекаєш на участь покірно.
Без волі
Ти кажеш:
"Нехай будеш зверху"
і я завмираю
Проміння...
Повітря...
І все ,що я маю
довколо свого епіцентру
згорає,як я(бо палаю)
до щенту...
Втекти вже неможна -
Мов щеплені тілом
Одні як одне:
Подихом
Ритмом.
У тактах кохання,у пазурах плоті
Цей раз не останній....
ще один....потім....
Свидетельство о публикации №112051406632