Щастя – це проминання нам теж зникнути треба
Ян Твардовський
Не знаєш що іноді плачу перечитуючи твої вірші
найщемливіші моменти
навіть не мені присвячені
Ліжку набридли
мої солоні емоції
тож скрипить жаліючись шафі
хоч і не ми спричинили ці скрипи
Я сумна
а шафа ображена
Останній її співбесідник
(тобто моль)
помер ще в минулому році від голоду
а заводити нових мені мама не дозволила
Я боюсь втратити тебе
боюсь що щастя присвячуватиму іншому
боюсь
А книжкова полиця
тільки й може
що дивитись докірливо «Книгою відповідей»
бо бачте
у цій кімнаті спало вже три пари закоханих поетів
і жоден не присвятив їй вірша
Може її проблеми реальніші
а я просто боюсь зізнатись що
ЩАСЛИВА
І не дивіться на мене так
кактусе
фіалко
ще кактусе
велика невідома рослина
і
грошове дерево
Я не поливала вас бо вся вода ішла на сльози
не ображайтесь
Щастя i меблi укр Оксанка Гаджий
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2012
Свидетельство о публикации №112051306246
Свидетельство о публикации №112051306246
Рецензии