Пишні щічки жовтеньких квіток
Заціловує сонечко з неба.
Я сплітаю з кульбабки вінок,
Але думкою лину до тебе.
Враз забракло повітря мені...
Пригадала взаємні зізнання,
Незабудки в очах голубі,
Що зронили у серце кохання.
Як сплела пальці рук у вінок,
І тебе сповила ним грайливо.
У шаленстві щасливих думок
Спраглі губи шукала квапливо...
Серед теплих кульбабкових мрій
Незабудки малі голубіють,
У віночок вплітаю їх свій,
Щоби він тобі спогад навіяв.
09.05.2012р. Сатанів
Для ілюстрації твору використана картина Ольги Воробйової.
http://www.liveinternet.ru/users/4284186/post175812026/
Вiночок кохання
© Copyright: Наталя Мазур, 2012
Свидетельство о публикации №112051208528
Свидетельство о публикации №112051208528
Рецензии
Люблю плести вінки з кульбаб! Дуже теплий вірш, сподобався, дякую.
Елена Каминская7 14.05.2012 10:41 • Заявить о нарушении
Елена Каминская7 14.05.2012 10:41 • Заявить о нарушении
Саме зараз кульбабкова пора. Хочеться сплести віночок, як у дитинстві, чи не так?
Наталя Мазур 21.05.2012 00:01 Заявить о нарушении
Наталя Мазур 21.05.2012 00:01 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.