Гiркий мед...

Золоті кульбабки набралися сонця,
Налилися медом, бавились з бджолою.
Злотожовтий бархат – на моїй долонці,
Ніжний і грайливий, з ранньою росою.

Я краплину сонця у серці сховаю,
Теплоти медвяної почуттям додам.
Золотої фарби з неба назбираю
І тобі, єдиному, до краплі віддам.

Розгубила сонячні квіти у траві,
Звабилася фарбами  маку полум’яного,
Бурштинові краплі дістались журбі –
Поцілунку з гіркотою, хоч трохи й медвяного


Рецензии
А він і правда з гірчинкою, мед з кульбаб.
Цього року його не було - сушило надто в травні, а в тому році
качаний ще он стоїть, такого ж кольору як і квітки, трішки гіркий але ліки - не передати, ложечку візьмеш так з тебе потом всілякі простуди і стікають. Гарно, дуже гарно написано...

Борис Смыковский   27.06.2012 20:28     Заявить о нарушении
щиро вдячна Вам за тепло слів. Цікаво розповіли про мед - наче скуштувала...

Инна Шумовецкая   29.06.2012 00:46   Заявить о нарушении