Лiсова царiвна

Де соловей витьохкує чарівно,
Серед дубів кремезних, серед кленів -
Конвалія, як лісова царівна,
Росла струнка на пагінці зеленім.

Росу ввібравши чисту світанкову,
Сріблились дзвоники прозорим блиском,
Згортаючи обгорточку казкову
Над пуп'янком - пацьоркою намиста.

А запах! Ніби ангели із неба
Подарували свіжі аромати!
А знаєш, вона квітла задля тебе,
Щоби тобі себе подарувати.

А ти проходив мимо, і навмисно
На ніжну квітку наступив ногою.
Поранена душа її повисла
На ниточці, і витекла сльозою.

Скажи чому, не можу я збагнути,
Приніс царівні лісовій страждання?
Та знай, якщо щасливим хочеш бути,
То не чини подібного з коханням.


Рецензии
Чудові слова! Читала з задоволенням! Дякую.

Елена Каминская7   14.05.2012 10:47     Заявить о нарушении
Я вдячна вам, пані Олено, за прочитання та коментар.

Наталя Мазур   21.05.2012 00:00   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.