Злива
Гне сердито, хоче ламать.
Зла небесная сила травнева
Норовить тишу знов розірвать.
Недалеко скрипить шумно хвіртка,
Сунуть хмари - чорніше землі.
Незакрита вгорі ляпа двірка,
В будку пес заховавсь, хоч туди
Не загониш його а ні за що -
Біга день у дворі на ціпку...
Що ти веснонько казишся, нащо?
Може й в тебе печаль на віку?
Миготить. Розкида лучні стріли
Люта блискавка, як у бою,
Страх насунувся, житка не мила,
Грім гримить, наганяє журбу.
Як з відра іззілляло хутесенько,
Де і ділася темна чума!?
Посвітлішало, розвиднішало,
Зійшло сонечко й суму нема!
Свидетельство о публикации №112051204676