Маяк
Крохмалячи білі вітрила.
З яких же далеких вертаєтесь плавань?
Чом більше блукати не сила?
У пошуках долі ви світ оминули:
Від краю до іншого краю.
Чому ж ви додому назад повернули?
Невже нема кращого краю?
Можливо, то темна ворожа армада
Зустріла громами й залізом?
Чужина приймати гостей не всіх рада,
Та це буть не може сюрпризом.
Чому шлях лежить вам до рідного порту?
«Не можем інакше…Ніяк!
Серед грізних хвиль, що вдаряють по борту,
Дорогу нам стелить маяк.
Коли ж роздирають на шмаття нас хвилі,
Він промінь спасіння кидає.
Єдиний маяк, що зсува морські шпилі,
На небі рідненькому сяє!»
І де б не закинули якоря хмари,
Маяк цей покаже стежину.
Я вірю, що верне вона без забару,
На шлях, що веде в Батьківщину.
Свидетельство о публикации №112051108467
Крахмаля в надежды цвета паруса.
Бывает нам трудно в любви поначалу
Но светят звездой путеводной глаза.
Сергей Марусенко 20.04.2014 16:46 Заявить о нарушении
Сергей Марусенко 20.04.2014 21:21 Заявить о нарушении
Яна Квартник 20.04.2014 21:25 Заявить о нарушении
Сергей Марусенко 20.04.2014 21:44 Заявить о нарушении
Яна Квартник 20.04.2014 21:48 Заявить о нарушении
Яна Квартник 20.04.2014 21:55 Заявить о нарушении