Зiв-ялi квiти

Зів'ялі квіти не зачіпить вітерець,
Їх душу птах не понесе на крилах.
Я так хотіла: дзвін срібних кілець,
Та розчинилась, наче полум'я у мріях.

Зів'ялі квіти, як неочікувані гості,
Як вірні друзі. Як є кінець кінцем...
Їх лишень залишив на погості
Той, кому я "так" сказала під вінцем.

Зів'ялі квіти... Навряд вони зрадливі,
Навряд полишуть мене на самоті.
Зів'ялі квіти на моїй могилі
Горітимуть, мов шрами на душі...


Рецензии