Весняне диво

Вітер з собою відносить послання,
Я й не чекала такого прощання.
Те, що забулося,знову відбуде,
Серце свободою дихати буде.

Човен пливе у безкрайньому морі,
Я дуже пізно о у цій дивній порі
Вийду до неба та зірки торкнуся,
Як меня вчила старенька бабуся.

Ти, посміхаючись, прийдеш на поле-
Щастя проситимеш в неба і долі.
Місяць тихенько вгорі похитнеться,
Ніби з тобою він поруч, здається.

Травень у розпалі квіти дарує.
Людям сердешним це треба, він чує.
Сумнів квітневий від них забирає,
Щастя приносити тільки бажає.


Рецензии