Весняне диво
Я й не чекала такого прощання.
Те, що забулося,знову відбуде,
Серце свободою дихати буде.
Човен пливе у безкрайньому морі,
Я дуже пізно о у цій дивній порі
Вийду до неба та зірки торкнуся,
Як меня вчила старенька бабуся.
Ти, посміхаючись, прийдеш на поле-
Щастя проситимеш в неба і долі.
Місяць тихенько вгорі похитнеться,
Ніби з тобою він поруч, здається.
Травень у розпалі квіти дарує.
Людям сердешним це треба, він чує.
Сумнів квітневий від них забирає,
Щастя приносити тільки бажає.
Свидетельство о публикации №112051100010