Дзвоник
Останній дзвоник сумно відлунав.
На фінішний прямій важливі кроки,
Акорд заключний душу напував.
І кожного тепер чека своя дорога,
Й хоч розум буде сповнений ідей,
Прошу: не забувайте ви цього порогу,
Який стрічає й проводжає нас, дітей.
Тут кожна вчителька була, як рідна матір.
І піклувалась так, як про своє дитя,
Але вже треба піднімати якір,
Плести в нове, незвідане життя.
Прощання час, надходить плавно.
О школо, знаю точно: я ще повернусь!
Я заведу в твої гостинні двері
Своїх дітей, і ще тобі вклонюсь.
Бо школа - то домівка наша друга,
Запам'ятай, будь ласка, друже мій:
Вона - життєва сила й потуга,
Вона - початок здійснення всіх мрій!
Свидетельство о публикации №112050900717