Не так

Розгорни непідбите крило.
Озирнися довкола.
Все навколо так довго цвіло,
Бігла річка прозора.

І кохали ми, люди, не так.
На вінках ворожили,
Обираючи не навмання.
І серцями тоді дорожили.

Небагато - немало було
Усміхань серед помахів серпу.
Та усе і буяло, й цвіло,
Не просило двох душ дати жертву.


Рецензии