Чи змогла б ти побачити зорі,
Коли йдеш ти неспішним кроком,
В ті калюжі, такій прозорій,
Такі близькі й такі високі?..
Навіщо ти знову плачеш?
Солоні сльози ллєш дівочі…
Що темряву тільки бачиш
Навіщо казати, розплющивши очі?!!
Навіть птах у клітці мріє,
Що побачить безкрайнєє небо,
Коли в;юга зі скорб;ю виє…
Так що зайвих сльоз не треба!
Не витрачай життя лиш на сльози,
Будь собою кожну цінну хвилину.
Бо весна прийде після морозів,
І луною пташина пісня лине…
Доп рнувши до з рок
© Copyright: Юрий Ташкинов, 2012
Свидетельство о публикации №112050710589
Свидетельство о публикации №112050710589
Рецензии