В труну кiмнати забивае цвяхи...
Грозою завіконний дощопад
І сльози неба заливають сад,
Та чорних вогких крил не стихли змахи.
Побіля недоглянутого сквера
Видніється сторонній сполядач:
Історії холодний укладач,
Тонких новоутворень ненажера.
Так виє вітер в протягах зіниць -
Мій пізній непотрібний віддарунок,
І в серце ллє густий липучий трунок.
Від нього проростає льон з очниць.
Свидетельство о публикации №112050609930
навіть захотілось у той сад :)
даруйте мою недосконалу українську (:
Костинский Андрей 16.05.2012 23:23 Заявить о нарушении
Ваша українська досить хороша, не прибіднюйтеся ;)
Оксана Сергиенко 17.05.2012 10:55 Заявить о нарушении