Думи мои

Ночі довгі – сон короткий , плине мов димок,
Місце  лагідно         звільняє для моїх думок.
Думи , думи – їх багато в моїй голові,
Вони роєм метушаться і старі й нові.
В юності короткі ночі: тільки ляжеш спати
А вже й ранок світить в очі , вже пора вставати.
Подорослішала , ніби, ночі знов малі
( Нам з коханим до світання піли солов*ї ).
 Та й в заміжжі ночі  було мало,
Бо бажання нетерпляче спати не давало.
Пройшов час – не спиться нині , час для дум настав
І про себе , і про сина ,  й про сімейний стан.
Думка лине понад полем до рідної хати,
Де дитинство пролетіло , де солодко спати.
Думка легка , думка швидка , думка-небилиця,
То у небі журавлиця , то в руці синиця.
Думку крутиш ,думку вертиш , сім раз відміряєш,
Долю свою нелегкую змінити  бажаєш.
Ночі дитячі : спали-росли,
Ночі юнацькі в коханні цвіли.
Ночі дорослі – ночі безсонні
Для роздумів люди собі припасли.
Є час згадати , поміркувати,
Можливо, вже час гріхи сповідати...