Як в райськiй подумки мiсцинi... Марго Метелецкая
Под водопадами глициний,
Без суеты и налегке
В причудах радужной картины…
Сомненья где-то далеко
С орлами над вершиной кружат.
Меня баюкает покой,
И череда видений тут же
У изголовья моего
Сплетают кружевце-пушинку,
Дурманят мятною травой,
Уносят в сладостную дымку…
И грусти след уже простыл
В посланье Богу слов простых…
*
Як в райській подумки місцині -
Дощем спадаючих гліциній
Приймаю райдужні дива,
Душа марнотність забува...
Неначе на гірській вершині,
Де мешкають орли донині,
Я полишаю гамір свій
І поринаю в супокій...
Не мучать мрії нездійсненні...
Думки, красою полонені,
Не тчуть мережива легкі -
Застигли, солодко-м'які...
Знята сумних сум'ять облога,
І вдячність знов летить до Бога...
http://www.stihi.ru/2012/05/05/6228
Свидетельство о публикации №112050602983
Про сомненья уж очень хорошо.
Валентин Шишков 03.10.2015 22:47 Заявить о нарушении