На все, про все...
Все в житті варте слів подяки
Стрілки годинника в'яжуть руки -
І на відстані люди терплять муки.
Навіщо те море, що немає краю?!
Люди, без кохання, формують зграю...
Не разом жити, а єднати долі -
На весіллі каравай не їдять без солі.
Де ж твоє тепло, де ж твоя підтримка?
Слово є ключем, а душа - то скринька...
Зазирни їй в очі, обійми за плечі...
Та й мовчання варте кращих слів, до речі.
Не зганьби того, що плекав роками -
Ти будуєш справжнє власними руками!
Задзвонили дзвони, несуть в небо звістку -
Син привів до дому молоду невістку.
Все бере початок і біжить по колу -
Між собою, люди, все ж знаходьте мову!
Свидетельство о публикации №112050408989