Ти не побачиш у мені погану коханку
Ти не пізнаєш, що я нічого не вмію
Але я зовсім не стану обманкою
І ніколи не постарію
Ти побачиш, що в мене є крила
Моє тіло для тебе – життя
Як дозволиш, з тобою летіла б
У світло синє майбуття
Наші діти, що схожі на тебе
Вередливими будуть, але
В їхньому віці,напевне, так треба
І все це з віком напевно мине.
Білим димом окутані, наче
Всі люди, що далеко від нас
Але вони нам все це пробачать
Адже зараз наш з тобою час
Нехай всі заздрять і мовчать
Нехай сховають у кармани руки
Але від ревнощів кричать
Не слід, бо це не їх стосунки
йому
© Copyright: Евгения Брунер, 2012
Свидетельство о публикации №112050400727
Свидетельство о публикации №112050400727
Рецензии