По колу
Кудись іду. Куди? - Не знаю.
Без перепину повертаю,
Надія раптом з світлом зникла.
Звучить лиш сум в моїй душі.
І в голові лиш буркіт фраз:
Я пробачала, і не раз,
Та нащо? Я іду мерщій...
Так боляче згадати, дивно.
І не дарма стою сама:
Що обирала - обрала.
І не зважаю: та побігла...
Біжу. І міць свої думок
Складаю в вірші. Це дорога.
Пробачила собі тривогу...
По колу... та навряд це крок...
Вперед...
Свидетельство о публикации №112050402908