ОБЕЛІСКИ
Обеліски, навкруг обеліски
У тумані свинцевім стоять,
А над ними схилились берізки,
Про своє гомонять, гомонять...
Про красу, що дала нам природа
І про промені сонця ясні,
Милий сину, з якого ти роду,
Що лежиш на Таврійській землі?
Встань, поглянь, як квітує калина,
Як схилилась до річки верба,
І колоссям пишається нива,
Людям в радість розкішні хліба.
Як виспівує жайвір у небі,
Як голубка злітає у вись –
Людям більшого щастя не треба.
Сину, встань, навкруги подивись.
Та нема тої сили в природі,
Щоб синів підняла із землі
Люди добрі, живіть в мирі, згоді,
І ніколи не буде війни !
Обелiски
© Copyright: Татьяна Лемешко Безпалюк, 2012
Свидетельство о публикации №112050401818
Свидетельство о публикации №112050401818
Рецензии