Цiлувати веснянки

У  горах,  де  квіткова  заметіль
 Вкриває  трави  ніжно  пелюстками,
 Де  чути  щебет  птаства  звідусіль,
 Де  дуб  старий,  не  схилений  роками

 Стоїть,  мов  страж  пахучих  полонин,
 Підперши  небо  дужими  плечима,
 Де  хмари  невагомий  палантин
 Розвішують  на  кам'яних  вершинах,

 Де  ручаї  дзвінкі,  немов  струна,
 Де  срібні  роси,  мов  смарагди  чисті,
 Ходитиму  невдовзі  я  одна,
 Купаючись  в  промінні  золотистім.

 На  неба  волошкового  блакить
 Я  буду  задивлятися  щоранку,
 Пригадувати  нашу  кожну  мить...
 А  сонце  цілуватиме  веснянки.


Рецензии
Як же гармонійно і красиво написано!!! Дуже сподобалося!!! З теплом душі, Юрій.

Прокопенко Юрий   07.05.2012 21:45     Заявить о нарушении
Приємно, пане Юрію, що вам сподобалося!
Щиро дякую за коментар!

Наталя Мазур   12.05.2012 19:20   Заявить о нарушении