Твоя розгубленість- викарбовує мені на серці шрам.
з ним 60 метрів над водою-
мій, на вагу золота,
самообман
з ним, пронизана наскрізь поглядом,
вдихала дим його цигарок
під кубінську музику
мов зачарована
дайте, добродії, плацебо ковток
з ним - дві різні лінії метро, життя,
а через місяць-два
у нього мінус година на лівій руці
але всі цілі поки. Всі..
ще поки не серпень, ще осінь не скоро
ще скільки таких, що чаруватимуть словом
ще скільки, тої породи кошачих,
проти якої ні ліків, нічого.. хіба що піддатись..
або тікати.
і я втічу навпростець до тебе.
невже знов?
© Copyright: Замуруева Ира, 2012
Свидетельство о публикации №112050301198
Свидетельство о публикации №112050301198
Рецензии